Аматорський Ноїв ковчег виявився надійнішим, ніж побудований фахівцями «Титанік». Можливо, й аматорські пропозиції вчителів-практиків виявляться більш життєздатними, аніж витвори фахівців МОН. Пропонуємо ознайомитись з міркуваннями колективу однодумців – учителів інформатики щодо особливостей нової програми.
З ініціативи Міністерства освіти України зараз триває обговорення змін до навчальних програм для 5-9 класів. Завершився перший етап і настав час проаналізувати зауваження, яких до програми з інформатики набралося більше 600. Така активність учасників обговорення свідчить як про те, що інформатика є дуже затребуваним предметом у сучасній школі, так і проте, що чинні програми не відповідають викликам, які постають перед школою.
Однією з найкардинальніших і, разом з тим, найпродуктивніших ідей залишається утворення на основі шкільної інформатики двох незалежних предметів, які умовно можна назвати «Алгоритміка і програмування» та «Комп’ютерні технології». Проте малоймовірно, що в рамках Державного стандарту базової та середньої освіти такий підхід буде реалізовано. Залишається лише шукати оптимальний варіант поєднання технологічного і науково-математичного напрямків у рамках одного навчального предмета.
Це може здатися дивним, але серед пропозицій були й такі, що зводилися до мінімізації часу на вивчення «найосновнішої» з основ інформатики – програмування. Але дивно це лише на перший погляд. Десяток чи більше років панування в шкільній інформатиці «користувальницького» підходу дав свої плоди: середній вчитель (а іноді й випускник ВНЗ) «боїться» програмування. Це, звичайно, не може бути орієнтиром при формуванні нової програми, але врахувати цю проблему потрібно.
Нормативні документи Положення про кабінет інформатики, Норми поділу класів на групи, Типові штатні нормативи загальноосвітніх шкіл, ДСанПіН тощо повинні бути переглянутими, узгодженими між собою та приведеними у відповідність до сучасного стану інформаційних технологій і вимог сьогодення.
Основні особливості програми
Програма з інформатики для 5-9 класів складена з дотриманням нормативних документів МОН України з урахуванням рекомендацій провідних спеціалістів та вчителів, призначена для шкіл, де учні почали вивчення інформатики в початковій школі і розрахована на те, що на уроці кожен учень має бути забезпечений індивідуальним робочим місцем, обладнаним комп’ютером, під’єднаним до мережі Інтернет.
Навчальний предмет інформатика згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти відноситься до освітньої галузі «Технології». Та, не зважаючи на це, програма окрім інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) передбачає вивчення наукової складової – основ алгоритмізації та програмування (ОАП).
Програма має такі особливості:
- Посеместрове розділення технологічної (ІКТ) і наукової (ОАП) складових, що дозволяє не перемішувати вивчення кардинально відмінних тем, а також сприяє більш об’єктивному оцінюванню знань та навичок учнів.
- Введення обов’язково-вибіркових модулів для другої години у 8-9 класах.
- Варіативність вивчення у 8-9 класах обов’язково-вибіркових модулів дає змогу підлаштовувати курс інформатики під потреби та можливості навчальних закладів.
- Авторські програми обов’язково-вибіркових модулів дозволяють без зміни всієї програми вчасно реагувати на появу нових технологій, програмного забезпечення тощо.
- Подання навчальних розділів ІКТ і ОАП із загальною кількістю 15 год. без деталізації витрат часу на вивчення кожної теми, що до них входять.
- Дозвіл міняти порядок вивчення двох змістовних складових ОАП та ІКТ (один семестр – ІКТ, інший семестр – ОАП), наприклад, для можливості підготовки до олімпіад.
- Дозвіл в межах навчального року змінювати порядок вивчення тем і кількість відведених годин з обов’язковим дотриманням вказаних у програмі вимог до обсягу знань і вмінь учнів та тематичним оцінюванням з кожної теми.
- Заміна надлишкової градації знань і вмінь учнів (описує, розрізняє, наводить приклади, має уявлення, пояснює, називає, дотримується, уміє, використовує, застосовує тощо) лаконічними, зрозумілими і достатніми вимогами щодо компетенцій: «має уявлення», «знає» та «вміє».
- Свобода у виборі середовища і мов програмування для викладання ОАП та програмного забезпечення для вивчення ІКТ з дотриманням вимог до обсягу навчальних компетенцій учнів та авторських прав власників чи розробників програмного забезпечення.
- Кожного уроку має відбуватись індивідуальна практична робота учня за комп’ютером у вигляді виконання закріплюючих вправ, практичних чи лабораторних робіт, рішення компетентнісних задач, пошуку інформації, виконання індивідуальних чи колективних проектів, тестування, тренування тощо.
Програма складається з двох обов’язкових до виконання частин:
- базова частина (1 год. на тиждень) у 5-9 класах;
- вибірково-обов'язкові модулі (1 год. на тиждень) у 8 і 9 класах.
5 кл.
|
6 кл.
|
7 кл.
|
8 кл.
|
9 кл.
|
Загальний обсяг
| |
Інваріантний базовий курс
|
35
|
35
|
35
|
35
|
35
|
175 (128 ІКТ + 47 ОАП)
|
Вибірково-обов’язкові модулі
|
–
|
–
|
–
|
35
|
35
|
70 (ОАП та/або ІКТ)
|
Вибірково-обов'язкові модулі у 8–9 класах, що складаються із тем, які належать до змістових ліній ОАП або ІКТ, дають можливість загальноосвітнім навчальним закладам варіювати обсяг вивчення ОАП від обов’язкового для всіх пропедевтичного курсу, обсягом близько 57 год. У 5–7 класах до 57+70=127 год. (50% всього курсу) за рахунок 70 год. варіативних модулів.
Спеціалізовані школи та школи і класи з поглибленим вивченням окремих предметів зможуть у 8–9 класах вибрати вибірково-обов'язкові модулі, з числа тих що відповідають напрямку їхньої діяльності: школи «далекі від програмування» (спортивного, суспільно-гуманітарного тощо напрямків) можуть закінчити вивчення ОАП у 7 класі, а в 8–9 класах вибрати вибірково-обов'язкові модулі зі змістової лінії ІКТ; школи технологічного, природничо-математичного тощо напрямків матимуть можливість вивчати вибірково-обов'язкові модулі зі змістової лінії ОАП. Звичайно, залишається можливість вибирати модулі, що відносяться до обох змістових ліній.
Для викладання вибірково-обов'язкових модулів можна використовувати належним чином затверджені авторські програми. Пропонується також використовувати цілком або фрагментарно програми курсів за вибором, спеціальних курсів і факультативів, що рекомендує МОНУкраїни.
Використання вибірково-обов'язкових модулів створює умови для реалізації вимог Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, в якому зокрема сказано: «Варіативність методик організації навчання, а також наявність в учнів можливості обирати варіативні модулі за вибором залежно від власних пізнавальних здібностей, дають змогу застосовувати особистісно-зорієнтований, компетентнісний і діяльнісний підходи».
Орієнтовний розподіл навчального часу
№
п/п
|
Назва розділу
|
Класи і кількість годин
| ||||
5 кл.
|
6 кл.
|
7 кл.
|
8 кл.
|
9 кл.
| ||
1
|
Основи обробки інформації
|
15
| ||||
2
|
Початковий курс алгоритмізації та програмування
|
15
| ||||
3
|
Графічний редактор, презентації
|
15
| ||||
4
|
Початковий курс алгоритмізації та програмування
|
15
| ||||
5
|
Інтернет, електронна пошта, миттєві повідомлення, форуми, соціальні мережі, створення сайтів
|
15
| ||||
6
|
Початковий курс алгоритмізації та програмування
|
15
| ||||
7
|
Системи числення. Вступ в алгебру логіки
|
15
| ||||
8
|
Табличний процесор, індивідуальні проекти
|
15
| ||||
9
|
Комп’ютерна графіка. Інформаційні системи і технології. Інтернет сервіси Web 2.0.
|
15
| ||||
10
|
Бази даних. Системи керування базами даних
|
15
| ||||
11
|
Вибірково-обов'язкові модулі
|
30
|
30
| |||
12
|
Резерв
|
5
|
5
|
5
|
5+5
|
5+5
|
Разом
|
35
|
35
|
35
|
70
|
70
| |
Зміст навчального матеріалу та вимоги до базових компетенцій учнів 5 (6, 7, 8, 9) клас
(лише як приклад оформлення змісту навчального матеріалу та вимог)
К-сть годин
|
Тема, зміст навчального матеріалу
|
Вимоги до базових компетенцій учнів
|
15
|
1. Основи обробки інформації
1.1. Основи роботи з комп’ютером
Комп’ютери та їх різновиди. Складові комп’ютерів та їх призначення.
Основні поняття операційної системи. Файли. Файлова система. Папки. Імена зовнішніх запам’ятовуючих пристроїв. Шлях до файлу (адреса).
Робочий стіл. Основні об’єкти робочого стола. Значки. Ярлики. Копіювання файлів.
Вікно папки. Кнопки керування вікном. Контекстне меню. Створення папки. Створення ярлика.
1.2. Основи роботи з текстом
Текстовий процесор. Правила набору тексту. Переміщення в тексті. Збереження документа. Відкриття документа.
Робота з абзацами. Фрагмент тексту. Робота з фрагментами тексту.
Вибір гарнітури, розміру та накреслення символів.
Робота з кількома документами. Копіювання фрагментів інших документів.
Додавання малюнків із файлу та їх форматування. Додавання, редагування та форматування таблиць.
Сторінки документа та їх форматування. Друк документа.
1.3. Пошук інформації в Інтернеті
Локальна мережа, використання мережевих папок.
Пошук інформації в Інтернеті. Завантаження файлів з Інтернету. Пошук інформації. Пошукові системи. Соціальне значення Інтернету та загрози, пов’язані з його використанням.
|
Учні повинні мати уявлення про:
· елементи файлової системи: файл, папка;
· основні об’єкти робочого столу.
· текстовий документ;
· символи: гарнітуру, розмір, накреслення.
· соціальне значення Інтернету та загрози, пов’язані з його використанням;
Учні повинні знати:
· правила поведінки в кабінеті інформатики;
· принцип записування шляху до файлу.
· правила набору тексту;
· поняття користувача й сеансу користувача;
· поняття сервера та клієнтського комп’ютера;
· порядок здійснення пошуку інформації в Інтернеті;
· поняття веб-сторінки та веб-сайту;
Учні повинні вміти:
· створювати власну робочу папку;
· відкривати і закривати папки;
· знаходити файл за відомим шляхом до нього;
· створювати папки і ярлики;
· копіювати файли з однієї папки в іншу;
· виправляти помилки у тексті;
· створити, редагувати і зберігати текстові документи за зразком;
· розробити власний дизайн документа заданого призначення та створити його;
· додавати малюнки з файлів до текстового документа та форматувати їх;
· додавати таблиці, редагувати та форматувати їх;
· зберігати і друкувати текстовий документ.
· переглядати гіпертекстові сторінки;
· знайти відомості в Інтернеті, порівняти їх зміст на різних веб-ресурсах.
|
15
|
2. Початковий курс алгоритмізації та програмування
Поняття алгоритму. Типи алгоритмів. Поняття виконавця алгоритмів. Способи подання алгоритмів. Графічне подання алгоритмів у вигляді блок-схем.
Ознайомлення з середовищем реалізації алгоритмів. Запуск та завершення роботи у середовищі. Інтерфейс користувача. Основні налаштування.
Поняття мови програмування. Складові мови програмування. Поняття програми і програмного коду. Поняття програмного проекту. Етапи створення проекту.. Компіляція та виконання програми.
Виведення даних. Поняття про форматування текстових і числових даних під час виведення.
Редактор програм. Редагування коду. Коментарі та їх призначення у коді програми.
Арифметичні операції та їх особливості. Особливості запису арифметичних виразів мовою програмування.
Поняття величини. Поняття змінної і константи, типу даних. Оголошення змінних і констант. Присвоювання значення змінній.
Уведення текстових і числових даних.
Лінійні алгоритми.
|
Учні повинні мати уявлення про:
· алгоритм;
· виконавець алгоритму;
· середовище виконання алгоритмів;
· система команд виконавця алгоритмів;
Учні повинні знати:
· форми подання алгоритму;
· основні елементи блок-схем;
· поняття змінної і типу даних;
· поняття константи ізмінної;
· лінійні алгоритми, алгоритми з розгалуженнями і повтореннями;
· основні команди, з яких складаються алгоритми в певному середовищі виконання
· цикли з умовою і цикли з лічильником;
· правила запису введення та виведення;
· пріоритети арифметичних операцій.
Учні повинні вміти:
· розробляти блок-схеми лінійних алгоритмів розв’язання простих задач;
· запускати та налаштовувати роботу середовища програмування;
· компілювати й запускати програму;
· розробляти алгоритми і програми розв’язання простих розрахункових задач;
· знаходити і виправляти помилки в лінійних алгоритмах та програмах, що їх реалізують;
· аналізувати коректність результату роботи програми при різних початкових даних.
|
Немає коментарів:
Дописати коментар